Вашингтонський Музей новин закриється до кінця 2019-го

Музей новин у Вашингтоні, США, збираються в кінці 2019 року закрити й продати Університету ім. Джона Гопкінса.

Про це йдеться в заяві Форуму свободи (Freedom Forum), який є засновником і головним спонсором музею, передає сайт Wusa9.

Музей новин відкрився 2008 року як заклад, покликаний просувати у суспільстві важливість вільної преси та Першої поправки до Конституції США (заборона на законодавчому рівні обмежувати свободу слова, друку, зборів тощо).

 Будівля Музею новин. Фото: wusa9.com

Музей включає сім поверхів з понад дюжиною галерей та аудиторій. Його постійні інсталяції вкючають меморіал журналістам, які загинули при виконанні своїх обов’язків, архів історичних газет за останні століття та одну з найбільших виставок частин Берлінського муру у світі.

Щороку Музей новин відвідує 800 тисяч людей, проте Форум свободи оцінив його нерентабельним.

Тому організація досягла угоди з Університетом Джона Гопкінса продати будівлю за $372.5 млн.

"Ми продовжуємо виконувати наші програми, у міру фінансової спроможності, щоб просуваи п’ять свобод Першої поправки і для підвищення знань у суспільстві про важливість вільної та чесної преси. Із сьогоднішньою заявою ми починаюємо використовуватив сі можливості, щоб знайти новий дім у Вашингтоні", — сказала Джан Нойхарт, голова і генеральний директор Форуму свободи.

Після реконструкції будівлі туди переїде Школа передових міжнародних студій Університету ім. Джона Гопкінса.

Як повідомлялося, в Нью-Йорку відкрився перший у США Музей шпіонажу КГБ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.