Про Василя Вишиваного пишуть оперу на лібрето Жадана

На лібрето письменника Сергія Жадана створюється опера про австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного), який став українським військовим діячем.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ сказала Олександра Саєнко, організатор фестивалю української культури в Австрії UStream.

"Пишемо оперу про Василя Вишиваного, ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга Лотаринзького, який загинув через любов до України. Ми розповіли про наш проект главі дому Габсбургів Карлу фон Габсбургу, хочемо запросити його на прем‘єру, яка відбудеться наприкінці року в Харкові. Ця опера — наша подяка цій родині, вони дуже підтримують Україну", — повідомла Саєнко.

Вона додала, що смиволічно, що прем'єра опери відбудеться саме в білатеральний рік культур. 

Ініціатором і меценатом проекту виступив Почесний консул Австрії в Харкові Всеволод Кожем'яко. Лібрето написав письменник Сергій Жадан, музику  Алла Загайкевич. Режисером-постановником запрошено Ростислава Держипільського.

"Усі  видатні фігури в українському мистецтві. Харківський національний театр опери і балету — наш партнер, прем‘єра відбудеться саме там. Сподіваюсь, що колись зможемо привезти цю оперу до Австрії",  сказала вона.

ДОВІДКА:

Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький (1895—1948) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські воїни під час Першої світової Війни.

 Вільгельм фон Габсбург

Навесні 1918 року Вільгельм Габсбург очолив "Групу архикнязя Вільгельма" австрійського війська, до якої входив і Легіон Українських січових стрільців.

За Берестейським мирним договором це формування в складі австрійської армії ввійшло в Українську Народну Республіку на правах союзника.

У вересні 1919 року за Директорії Габсбурга призначили головою відділу закордонних зв'язків Головного Управління Генерального штабу Армії УНР.

З березня 1920 року Василь Вишиваний жив в еміграції у Відні, Австрія, і через несприйняття союзу з Польщею більше не співпрацював з УНР.

У роки Другої світової війни він брав участь в антинацистському русі Опору, підтримував контакти з ОУН та французькою розвідкою.

26 серпня 1947 року Вільгельма Габсбурга заарештувала радянська контррозвідка СМЕРШ і вивезла до Києва. Помер ерцгерцог у Лук'янівській в'язниці 18 серпня 1948 року.  
 

Нагадаємо, у Вінницькій області відкрили меморіальну таблицю підполковнику Армії УНР, художнику, геральдисту та письменнику Миколі Битинському.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.