Конкурс НБУ на найкращу пам'ятну монету проведуть за новими правилами

1 лютого стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України", який проводитиметься серед пам’ятних монет, що ввійшли в обіг у 2018 році.

Про це повідомляє Укрінформ  із посиланням на прес-службу Національного банку України

"Цьогоріч Національний банк уперше з часів існування конкурсу змінив правила його проведення. Відтепер визначатимуться по три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у двох номінаціях (раніше – у трьох): "Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року з урахуванням обраної теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології та "Краще розкриття теми" – оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, присвяченої особистості, події, інституції тощо", – йдеться у повідомленні.

У Нацбанку зазначають, що такі зміни у правилах конкурсу допоможуть точніше визначити найцікавішу і найпопулярнішу тематику серед споживачів, а також привернути увагу широкого загалу до мистецтва пластики, державотворчих ідей та цілей.

За право стати автором кращих монет змагатимуться автори дизайну пам'ятних монет Любов Андрощук, Володимир Дем’яненко, Святослав Іваненко, Микола Кочубей, Марина Куц, Наталія Фандікова та група художників "АртТріум" (Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки).

Конкурс проходитиме у два етапи. Монету одного найменування можна зазначати лише в одній номінації.

Як відомо, конкурс, що вже став традиційним в Україні, започаткували у 2005 році. За результатами минулорічного конкурсу "Краща монета року України", у якому взяли участь монети, введені в обіг у 2017 році, перемогли такі монети: у номінації "Краща монета року" – "Колесо життя", у номінації "Унікальне ідейне рішення" перемогу розділили "Колесо життя" та "До 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років". У номінації "Найкраще художнє рішення" переміг "Косівський розпис".

Як повідомлялося, у словацькому барі в Кошице знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.