У Національному історичному музеї відкрилась виставка до 90-річчя ОУН. ФОТО

4 лютого в Національному музеї історії України відкрилася виставка «Зродились ми великої години», приурочена до 90-ліття створення Організації Українських Націоналістів.

Саме у ці дні 90 років тому у Відні завершив роботу перший Конгрес, який оголосив про створення ОУН – організації, яка стала символом безкомпромісної боротьби за утвердження у світі незалежної держави Україна – повідомляє УІНП.

В експозиції можна побачити унікальні експонати, збережені протягом років у діаспорі і передані в 90-х роках Фундації імені Олега Ольжича останнім президентом УНР в екзилі Миколою Плав’юком.

Серед них – вінчальне свідоцтво, рукописи та особистий блокнот голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, чернетка тексту гімну ОУН "Зродились ми великої години", особисті речі видатних учасників українського національно-визвольного руху Володимира Мартинця, Юліана Головінського та інших, відзнаки ОУН, світлини, періодичні видання того часу. Багато експонатів на широкий загал демонструється вперше.

 Фото: УІНП

Історичні раритети доповнені виставковими стендами, які розповідають історію створення ОУН, біографії відомих діячів руху, Карпатську Україну та інші історичні події. Центральною фігурою виставки є воскова скульптура Євгена Коновальця, надана Музеєм становлення української нації.

Фото: УІНП

 

"Відкриття цієї виставки – це свідчення того, як змінюється час. Колись ми про ОУН читали в зошитах потайки і потайки розповідали про це лише тим, кому можна було довіряти. А зараз ми сміливо розміщуємо на роботі, вдома, в автомобілях червоно-чорний прапор і пишаємося тим, що ми це робимо свідомо, вільно і відкрито.

Ця виставка – це данина пам’яті тим націоналістам, які пробуджували свідомість усіх, хто мав гуртуватися навколо великої української ідеї", - зазначила на відкритті директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

 Фото: УІНП

На відкриття виставки завітав і віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. "Навіть сьогодні потрібно мати певну мужність і власну позицію, щоб організовувати такі виставки. Це стосується і історії ОУН, і Української повстанської армії, і загалом українського визвольного руху.

Багато хто з нас пам’ятає, як "бандерівцями", ОУН, іменами Бандери, Стецька, Коновальця лякали людей. Це було найстрашніше, що можна було собі уявити. Так діяла радянська пропаганда, так продовжує діяти російська. Для них ми всі "бандерівці", бо любимо і шануємо українське.

Але зараз, дякуючи зусиллям багатьох чесних людей, ім’я бандерівців, ім’я Степана Бандери відновлені не лише в людській пам’яті, але й на законодавчому рівні", - зазначив Кириленко, додавши, що однією з інституцій, яка на державному рівні сприяє відновленню історичної правди про ОУН та український визвольний рух загалом, є Український інститут національної пам’яті.

 Фото: УІНП

"ОУН стала одним із найуспішніших організаційних проектів у ХХ столітті. Це організація. Яка змогла успішно протистояти і польській, і німецькій, і радянській окупаційним системам. Це організація. Яка змогла в часи Другої світової війни розгорнути свою діяльність по всій території України. Включно з Кримом та Донбасом.

Це організація, яка зуміла розгорнути свої ланки уже в часи після Другої світової війни по всьому світу, де жила українська діаспора. І це організація, яка дала дуже важливий урок для сучасності: питання боротьби за свободу не може бути питанням якихось компромісів.

Ця організація показала, що лише безкомпромісна боротьба за свободу може дати перемогу в цій боротьбі", - підкреслив у своєму виступі Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Також у відкритті виставки взяли участь відомий історик, голова Правління Фундації імені Олега Ольжича Сергій Кот, куратор виставки, завідувач відділу "Музей української революції 1917-1921 рр" НМІУ Олександр Кучерук та історик, одна з організаторок вставки Аліна Понипаляк. Для журналістів та гостей відкриття Олександр Кучерук провів першу екскурсію.

Виставка працюватиме близько місяця.

Організатори виставки: Національний музей історії України та Фундація імені Олега Ольжича за участю Музею становлення української нації.

Читайте також:

Порушення конспірації. Як почалася історія ОУН

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.