УПЦ МП повернула Плащаницю ХІХ століття Національному музею

Унікальну реліквію – Плащаницю ХІХ століття повернуто зі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (чоловічого монастиря УПЦ) до Національного Музею народної архітектури та побуту України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури, передає Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

"Через 28 років до основного місця зберігання та обліку – фондів Національного Музею народної архітектури та побуту України зі Свято–Успенської Києво–Печерської Лаври (чоловічого монастиря УПЦ) повернуто унікальний музейний предмет державної частини Музейного фонду України – Плащаницю ХІХ століття", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, цей музейний предмет у квітні 1991 року було передано на тимчасове зберігання до Свято–Успенської Києво–Печерської Лаври.

Вже 30 травня 1991 року реліквія мала бути повернута до Музейного фонду. Однак, за згодою тодішніх керівників Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, термін перебування Плащаниці в Лаврі неодноразово продовжувався.

 Фото: Укрінформ

У 2009 році Архієпископ Вишгородський, намісник Свято–Успенської Києво–Печерської Лаври Павло листом поінформував Музей про відсутність Плащаниці.

Подальші перемовини Музею зі Свято–Успенською Києво–Печерською Лаврою стосовно повернення музейного предмета були безрезультатними.

І лише на початку 2019 року за результатами проведеної Мінкультури роботи церква повернула реліквію до фондів Національного Музею народної архітектури та побуту України.

 Фото: Укрінформ

Довідково. Плащаниця походить із села Дорогинка Фастівського району Київської області. Виготовлена з оксамитової тканини темно-коричневого кольору, технікою гаптування сухозліткою сріблястого кольору. На Плащаниці зображено тіло Христове, німб над головою Христа, зірки та серафими по чотирьох кутах.

Читайте також:

США повернуть Україні картину, яка була викрадена у часи Другої світової війни

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.