УПЦ МП повернула Плащаницю ХІХ століття Національному музею

Унікальну реліквію – Плащаницю ХІХ століття повернуто зі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (чоловічого монастиря УПЦ) до Національного Музею народної архітектури та побуту України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури, передає Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

"Через 28 років до основного місця зберігання та обліку – фондів Національного Музею народної архітектури та побуту України зі Свято–Успенської Києво–Печерської Лаври (чоловічого монастиря УПЦ) повернуто унікальний музейний предмет державної частини Музейного фонду України – Плащаницю ХІХ століття", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, цей музейний предмет у квітні 1991 року було передано на тимчасове зберігання до Свято–Успенської Києво–Печерської Лаври.

Вже 30 травня 1991 року реліквія мала бути повернута до Музейного фонду. Однак, за згодою тодішніх керівників Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, термін перебування Плащаниці в Лаврі неодноразово продовжувався.

 Фото: Укрінформ

У 2009 році Архієпископ Вишгородський, намісник Свято–Успенської Києво–Печерської Лаври Павло листом поінформував Музей про відсутність Плащаниці.

Подальші перемовини Музею зі Свято–Успенською Києво–Печерською Лаврою стосовно повернення музейного предмета були безрезультатними.

І лише на початку 2019 року за результатами проведеної Мінкультури роботи церква повернула реліквію до фондів Національного Музею народної архітектури та побуту України.

 Фото: Укрінформ

Довідково. Плащаниця походить із села Дорогинка Фастівського району Київської області. Виготовлена з оксамитової тканини темно-коричневого кольору, технікою гаптування сухозліткою сріблястого кольору. На Плащаниці зображено тіло Христове, німб над головою Христа, зірки та серафими по чотирьох кутах.

Читайте також:

США повернуть Україні картину, яка була викрадена у часи Другої світової війни

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.