"Виключно особиста позиція". НАН відреагувала на заяву Толочка-старшого

Національна академія наук України відповіла на звернення членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій стосовно проросійської заяви академіка Петра Толочка в Москві в листопаді того року.

Відповідну заяву прес-служба НАНУ оприлюднила 7 лютого на сторінці у "Фейсбуці".

У заяві відзначили, що Петро Толочко – "знаний український історик-медієвіст, археолог, у науковому доробку якого чимало фундаментальних праць з історії та археології давнього Києва, проблем історії східних слов’ян, українського середньовіччя".

Водночас, за словами авторів документа, науковій спільноті України добре відома власна особлива позиція Толока-старшого з низки складних питань етногенезу, історії України нової та особливо – новітньої доби, а громадськості – політичні погляди, які він висловлює публічно.

Прес-служба зазначила, що оскільки у своїх виступах Петро Толочко не робив жодних заяв від імені Президії Національної академії наук України або НАН уцілому не робив, представляв він виключно особисту позицію.

Відповідно, Академія наук підкреслює, що "громадянська і політична позиція академіка НАН України П. П. Толочка є справою його особистих переконань і сумління та не відображає позицію Президії НАН України та Академії в цілому".

Нагадаємо, почесний директор Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор Петро Толочко взяв участь у відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила. 

У своєму виступі  він заявив, зокрема: "Я вважаю себе часткою Русского міра".

29 січня 2019 року члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента Національної академії наук Укранїни Бориса Патона з проханням прокоментувати проросійський виступ академіка Петра Толочка.

Як відомо, доктор історичних наук, професор Петро Толочко є почесним директором Інституту археології НАН України, іноземним членом Російської академії наук, а також членом президії Всесвітнього російського народного собору. Раніше він очолював Інститут археології (1987—2017), займався дослідженнями походження східних слов’ян, історії Київської Русі та середньовіччя. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.