In memoriam. Померла американська україномовна письменниця Патриція Килина

9 лютого в Санта-Моніці, штат Каліфорнія, США на 82-му році життя померла відома американська та українська письменниця, одна із колишніх членів Нью-Йоркської групи Патриція Килина.

Про це повідомляє сайт "Читомо". Останніми роками письменниця хворіла на рак.

Справжнє ім’я Патриції Килини — Патриція Нелл Воррен (Patricia Nell Warren). Вона народилася 15 червня 1936 року в штаті Монтана в американській родині, яка мала німецько-норвезько-ірландське коріння. Здобувши середню освіту, Патриція вступила до Манхеттенвільського коледжу (Manhattanville College) неподалік Нью-Йорка, де студіювала середньовічну літературу. По закінченні студій працювала редактором у журналі "Reader’s Digest".

 Патриція Нелл Воррен (Патриція Килина), Лос-Анджелес (США), 2009. Фото: Tyler St. Mark

Патриція Килина одружилася з поетом Нью-Йоркської групи Юрієм Тарнавським. У 1957 році, самостійно опанувавши українську мову, почала писати поезію українською мовою. Цікавилася й досліджувала ряд тем із міфології Середнього Сходу, культури Давнього Єгипту та історії старовинного килимарства.

Окрім поезії українською, Патриція Килина видала також кілька повістей англійською мовою. Разом із Юрієм Тарнавським переклала англійською добірку українських народних дум, а також ряд новел Василя Стефаника та Михайла Коцюбинського.

У подальшому письменниця написала низку романів англійською мовою, одною з тем яких були нетрадиційні стосунки та їх сприйняття в суспільстві. Найвідоміший роман на цю тематику — "Бігун попереду" (англ. The Front Runner), що розійшовся загальним накладом 10 мільйонів примірників та був перекладений десятьма мовами.

Вірші українською друкувала в збірниках Нью-Йоркської групи та в журналі "Сучасність". Велика добірка поезій Патриції Килини з біографічною довідкою та коротким аналізом творчості опублікована в антології "Поза традиції".

Нагадаємо, у вересні 2018 року помер ще один відомий український письменник та редактор, член Нью-Йоркської поетичної групи Богдан Рубчак.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.