Спецпроект

Польща й Ізраїль на грані дипскандалу через звинувачення поляків у колаборації

Президент Польщі Анджей Дуда різко відреагував на оприлюднені у ЗМІ слова прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху про причетність поляків до Голокосту під час Другої світової війни.

У своєму Twitter Дуда написав, що "якщо заява Нетаньяху звучала так, як повідомляють ЗМІ", то він готовий скасувати проведення в Єрусалимі саміту Вишеградської четвірки та організувати його в своїй польської резиденції - замку в місті Вісла, повідомляє "Новое время"

 

"Ізраїль не є хорошим місцем для зустрічі в такому випадку, незважаючи на минулі домовленості", - наголосив Дуда.

Зустріч лідерів країн Вишеградської групи (Угорщина, Польща, Словаччина і Чехія) має відбутися 19 лютого в Єрусалимі.

Раніше ізраїльська газета Haaretz повідомила, що Нетаньяху в спілкуванні з журналістами на конференції по Близькому Сходу в Варшаві нібито сказав про те, що "поляки співпрацювали з нацистами".

Таким чином, він прокоментував прийнятий у Польщі суперечливий закон, який призвів до ускладнення у відносинах Польщі з Ізраїлем та Україною. Закон вводив кримінальну відповідальність (тюремне ув'язнення на термін до трьох років) за поширення тверджень про провину польського народу або держави в злочинах нацистської Німеччини.

Нагадаємо, у січні цього року Конституційний трибунал Польщі визнав поправки до закону про ІПН Польщі щодо українських націоналістів неконституційними.

6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроект про зміни до закону про ІПН Польщі, ухвалений Сеймом Польщі 26 січня того ж року.

Поправки до закону про ІПН містили положення про можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які заперечують "злочини українських націоналістів і формувань, які співробітничали з Третім Райхом у 1925—1950 роках". До них закон відносив і польсько-українську війну на Волині й у Галичині під час Другої світової війни, яку названо геноцидом громадян Другої Речі Посполитої.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Підписавши закон, президент Дуда відправив його на розгляд конституційного трибуналу, аби більш чітко визначити, які саме діяння підпадають під дію закону, за які будуть карати адміністративно штрафом, а які дії передбачають кримінальне переслідування та перспективу ув'язнення до 3 років. 

Читайте також:

Московський слід польських поправок

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.