Спецпроект

Польща й Ізраїль на грані дипскандалу через звинувачення поляків у колаборації

Президент Польщі Анджей Дуда різко відреагував на оприлюднені у ЗМІ слова прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху про причетність поляків до Голокосту під час Другої світової війни.

У своєму Twitter Дуда написав, що "якщо заява Нетаньяху звучала так, як повідомляють ЗМІ", то він готовий скасувати проведення в Єрусалимі саміту Вишеградської четвірки та організувати його в своїй польської резиденції - замку в місті Вісла, повідомляє "Новое время"

 

"Ізраїль не є хорошим місцем для зустрічі в такому випадку, незважаючи на минулі домовленості", - наголосив Дуда.

Зустріч лідерів країн Вишеградської групи (Угорщина, Польща, Словаччина і Чехія) має відбутися 19 лютого в Єрусалимі.

Раніше ізраїльська газета Haaretz повідомила, що Нетаньяху в спілкуванні з журналістами на конференції по Близькому Сходу в Варшаві нібито сказав про те, що "поляки співпрацювали з нацистами".

Таким чином, він прокоментував прийнятий у Польщі суперечливий закон, який призвів до ускладнення у відносинах Польщі з Ізраїлем та Україною. Закон вводив кримінальну відповідальність (тюремне ув'язнення на термін до трьох років) за поширення тверджень про провину польського народу або держави в злочинах нацистської Німеччини.

Нагадаємо, у січні цього року Конституційний трибунал Польщі визнав поправки до закону про ІПН Польщі щодо українських націоналістів неконституційними.

6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроект про зміни до закону про ІПН Польщі, ухвалений Сеймом Польщі 26 січня того ж року.

Поправки до закону про ІПН містили положення про можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які заперечують "злочини українських націоналістів і формувань, які співробітничали з Третім Райхом у 1925—1950 роках". До них закон відносив і польсько-українську війну на Волині й у Галичині під час Другої світової війни, яку названо геноцидом громадян Другої Речі Посполитої.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Підписавши закон, президент Дуда відправив його на розгляд конституційного трибуналу, аби більш чітко визначити, які саме діяння підпадають під дію закону, за які будуть карати адміністративно штрафом, а які дії передбачають кримінальне переслідування та перспективу ув'язнення до 3 років. 

Читайте також:

Московський слід польських поправок

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.