АНОНС: У Києві відкриється виставка «Символи Балтійської Свободи та раритети української фалеристики»

Вперше в Україні експонуватиметься низка найвищих державних нагород Литви, Латвії та Естонії

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному музеї історії України.

 

Виставковий проект підготовлено Національним музеєм історії України спільно з посольством Республіки Литва. Вперше в Україні експонуватимуться найвищі державні нагороди Литви, Латвії та Естонії з приватної колекції литовського колекціонера Вілюса Каваляускаса.

Серед них: "Орден Білої Зірки" Республіки Естонія – одна з найвищих естонських державних нагород, "Орден Трьох Зірок" Республіки Латвія, який було засновано 24 березня 1924 р., на честь створення Латвійської держави, а також найвища нагорода Литовської Республіки ­– "Орден Вітовтаса (Вітовта) Великого" (1930 р.).

Також вперше широкому загалу глядачів буде представлено унікальні фалеристичні пам’ятки періоду українських національно-визвольних змагань.

Це, зокрема, знак ордену св. Михаїла Архангела, запроваджений на честь учасників Другого Зимового походу армії УНР, та один з можливих варіантів виконання знаку "Ордену Богдана Хмельницького", або "Ордену Булави", який було виготовлено за ініціативи окремих кіл української політичної еміграції у 1920-х роках.

Партнер виставкового проекту – посольство Республіки Литва.

Куратор виставки – провідний науковий співробітник відділу історії України у ХХ століття НМІУ Богдан Скопненко.

Час: 22 лютого, п’ятниця, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

Контакт: Для ЗМІ вхід за акредитацією, телефонуйте: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Вхід на відкриття виставки за запрошеннями

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.