На ВДНГ хочуть створити інтерактивний музей науки й техніки

У київському Експоцентрі планують відкрити перший музей науки та техніки з інтерактивними експонатами.

Про це повідомляє телеканал "Прямий".

"Ми вважаємо, що буде попит на такі теми, як фізика, космічна тема, може бути актуальною, тема агротехнологій і всього, що пов'язано з живою природою", - розповів директор національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ) Євген Мушкін.

Музей розташовуватиметься в першому павільйоні ВДНГ. Позаду нього побудують ще один павільйон, щоб умістити всі експонати. Наразі організатори шукають гроші на спорудження такого музею. Їм необхідно 17 млн євро.

"У консервативному підході, коли його відвідуватимуть щонайменше 500-600 тисяч людей на рік, тобто це менше, ніж відвідують аквапарки, а фактично, буде відвідувати більше. Окупність проекту, в євро, менш як шість років", - зазначив Мушкін.

Зазначається, що максимальна ціна квитка для дорослого вартуватиме 180 гривень.

Нагадаємо, в Державному музеї героїчної оборони й звільнення Севастополя  оцифровують документацію фондової колекції.

У Києві відкрився Музей сім'ї та родоводу.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.