Виробництво документального фільму про Василя Вишиваного завершилося

Повнометражний українсько-австрійський документальний фільм "Король України" представили Державному агентству України з питань кіно.

Виробництвом стрічки займається компанія "Тукан Продакшн", повідомляє прес-служба Держкіно.

Фільм розповідає про таємне життя австро-угорського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга-Лотрінгена (1895—1948), який серед Українських січових стрільців став відомий як Василь Вишиваний.

Габсбург дуже симпатизував українцям та нашій боротьбі за незалежність. У вересні 1919 року за правління Директорії Габсбург був головою відділу закордонних зв'язків Головного Управління Генерального штабу Армії УНР.

Через монарше походження Вільгельма фон Гасбурга деякі українські політичні сили розглядали як кандидата на престол короля України.

Проект стрічки став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно. Сума державної фінансової підтримки склала 2 млн 88 тис. грн. (48% від загальної вартості виробництва картини).

Режисерами та авторами сценарію фільму є Гернот Штадлер та Бйорн Кельц. З українського боку стрічку продюсують Юрій Кузьменко та Наталія Ковтун (компанія "Тукан Продакшн"), з австрійського — Гернот Штадлер (компанія "GS Film Production").

Зйомки картини проходили в Україні, Хорватії, Польщі та Австрії. Реліз стрічки в Україні запланований після фестивальної історії.

Нагадаємо, про Василя Вишиваного пишуть оперу на лібрето Сергія Жадана.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.