Спецпроект

У Польщі знову видали палаючу Сагринь за "злочини бандерівців"

Польський ксьондз Тадеуш Ісакович-Залеський проілюстрував публікацію до річниці знищення села Гути Пеняцької фотографією українського села Сагринь.

Стаття під назвою "Пекло на Тернопільщині. 75-річниця загибелі польських сіл" вийшла на сайті радіо RMF 24. У ній священик-публіцист, відомий своїєю огульною критикою України, її політики національної пам'яті та звинуваченнями ОУН і УПА в злочинах, розповідає про "геноцид" поляків, який у регіоні вчинили "бандерівці та українські есесмани".

Проте в якості ілюстрації у статті використано фото українського села Сагринь (Холмщина), спаленого підрозділом польської Армії Крайової в ніч із 9 на 10 березня 1944 року. 

 

Це вже не вперше, коли польські публіцисти й історики видають фото спаленого аківцями українського села за нібито злочин українських націоналістів проти поляків. 

У лютому 2019 року це зробило Бюро вшанування боротьби й мучеництва Інституту національної пам’яті Польщі на своїй сторінці у "Фейсбуці", анонсуючи відкриття пам'ятника "жертвам УПА" в Щецині.

11 липня 2018 року фото знищення Сагрині використала канцелярія прем’єр-міністра Польщі на сторінці в соціальній мережі, щоб нагадати про т. зв. "криваву неділю" — день, коли, на думку частини польських істориків, відбувалася найбільша хвиля нападів УПА на польські поселення.

ДОВІДКА:

У березні 1944 року загони Армії Крайової (АК) та Селянських батальйонів (Батальйони хлопські – БХ) провели "відплатно-превентивну", як вони її називали, акцію проти українських сіл на Холмщині (нині Грубешівський повіт Люблінського воєводства Польщі) – так звану "грубешівську революцію". 

У селах Пригоріле, М’яке, Сагринь, Шиховичі, Теребінь, Стриженець, Турковичі та інших польські партизани вбили близько 1.500 українців, а самі села знищили.

Докладніше про ідеологічну публіцистику Ісаковича-Залеського проти України читайте в матеріалі:

У пеклі політики пам'яті. Як діють "борці з українцями" в Польщі

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.