У Страсбурзі стався новий антисемітський акт

Меморіальний камінь на місці старої синагоги в Страсбурзі скинули з п'єдесталу.

Про це заявив заступник мера східного французького міста Ален Фонтанель, пише Європейська Правда із посиланням на BBC.

 Фото: ВВС

Знесення мармурової плити він назвав "новим актом антисемітизму в нашому місті". Меморіал розташований на місці синагоги, яку спалили нацисти у вересні 1940 року.

Минулого місяця 80 могил були осквернені нацистською символікою на єврейському кладовищі за 20 км від Страсбурга. Туди після інциденту прибув навіть президент Еммануель Макрон.

Він сказав, що антисемітизм у Франції та інших західних країнах досяг найгіршого рівня з часів Другої світової війни. Макрон зазначив, що уряд Франції заборонить три ультраправі групи, а також ухвалить більш жорстке визначення антисемітизму у відповідь на сплеск злочинів на ґрунті ненависті.

17 лютого відео кількох французьких каналів показало, як філософа та інтелектуала Алана Фінкелькрота у Парижі оточили кілька протестувальників руху "жовті жилети" зі словами "брудні сіоністи", "виродок", "ми у Франції".

20 лютого демонстрації проти антисемітизму відбулися в Парижі та низці інших міст Франції, зокрема у Марселі, Ліоні, Страсбурзі, Ліллі.

Французький уряд заявив, що антисемітські атаки у Франції зросли на 74% у 2018 році порівняно з попереднім роком.

Читайте також:

"Традиційний український антисемітизм". Комуністична провокація 1963 року

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.