Дружин Бандери і Шухевича зобразили на банках згущеного молока

Біографії та портрети дружин командира УПА Романа Шухевича, лідера ОУН Степана Бандери, гетьмана Павла Скоропадського та письменника Михайла Коцюбинського зобразили на банках згущеного молока.

Випустили лімітовану серію, яку відправлять військовим на Донбас. Так хочуть нагадати про значення ролі жінок в історії України, пише Газета.UA.

Ярославу Бандеру, Наталю Березинську-Шухевич, Віру Коцюбинську та Олександру Скоропадську зобразили на банках згущенки

Фото: TABASCO

"8 березня у медіапросторі зазвичай згадують Розу Люксембург і Клару Цеткін, Софію Ковалевську. Забувають про українських жінок, які безпосередньо впливали на хід історії України. Ми вирішили нагадати про тих, хто опинився дещо в тіні відомих чоловіків.

Ярослава Бандера була членом Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 року. Наталя Березинська-Шухевич рятувала єврейських дітей від німецьких загарбників. Віра Коцюбинська заснувала першу українську школу в Чернигові. Олександра Скоропадська підтримувала чоловіка в еміграції, взяла на себе увесь побут і написала книгу, присвячену генеалогії Скоропадських", ‒ розповів Голова наглядової ради Ічнянського молочного комбінату Валентин Запорощук.

Дизайн і концепцію проекту створила команда української креативної агенції TABASCO, яка перед тим розробила "Бойову згущенку" для Збройних Сил України.

Серія згущеного молока, присвячена видатним жінкам України, - виключно сувенірна. Її не продаватимуть, а передадуть військовим.

Читайте також:

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.