Королева Єлизавета II зробила свій перший пост в Інстаграм

Королева Великої Британії Єлизавета II вперше особисто зробила пост у соцмережі Instagram. На офіційному блозі британського королівського дому вона виклала фото архівного листа 1843 року, виставленого в музеї науки в Лондоні.

Про це повідомляє Бабель із посиланням на CNN.

Автором листа є винахідник першої аналітичної обчислювальної машини і математик Чарльз Беббідж. Лист був адресований принцу Альберту.

"Сьогодні, відвідуючи музей науки, я з цікавістю виявила лист з Королівського архіву, написаний у 1843 році моєму прапрадіду принцу Альберту. [...] У листі Беббідж розповів королеві Вікторії та принцу Альберту про свій винахід "аналітичної машини", на основі якої були створені перші комп'ютерні програми Адою Лавлейс, дочкою лорда Байрона.

Сьогодні я мала задоволення дізнатися про дитячі ініціативи комп'ютерного кодування, і мені здається доречним, що я публікую цей пост в Instagram в музеї науки, який давно відстоював технології, інновації і надихнув наступне покоління винахідників", — написала королева.

 Переглянути в Instagram

У коментарях до посту адміністрація музею подякувала.

Читайте також:

Директор Британського музею: вивіз мармурів Парфенону був "креативним актом"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.