АНОНС: Вінничанам покажуть виставку про антипольську операцію НКВД 1937-1938

12 квітня у Вінницькій міській раді відкриється виставка "Наказ №00485. Антипольська операція НКВС в Радянській Україні 1937-1938 рр.".

Виставка створена Інститутом національної пам’яті Республіки Польща у співпраці з Державними обласними архівами Вінниці, Хмельницького та Одеси і висвітлює один із епізодів доби Великого терору 1937–1938 років в СРСР.

У виставці йдеться про репресивну акцію, яку було проведено за так званою "національною лінією" проти польського населення України. Зауважимо, що абсолютну більшість жертв "польської операції" НКВС становили поляки, але серед репресованих були також представники інших національних і етнічних груп, що проживали в CРСР, зокрема, велика кількість українців. 

 

Виступати на заході будуть: 

- д-р Ярослав Шарек – голова польського Інституту національної пам’яті; 
- д-р Юрій Легун – директор Державного архіву Вінницької області; 
- Дамян Цярцинський – Генеральний консул Республіки Польща; 
- Олександр Федоришен – директор Центру історії Вінниці;

Виставка презентуватиметься за підтримки Центру історії Вінниці та діятиме упродовж тижня до 19 квітня 2019 р. 

12 квітня, п’ятниця, 11.00

Місце: хол Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59)

Організатор: Центр історії Вінниці. 

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.