АНОНС: Лекція "Міфи про науку у Середні віки" в Києві

Чи було Середньовіччя справді "темними віками"? Чим ми завдячуємо середньовічним традиціям в повсякденні і в науці? Чи найшли б ми зараз спільну мову із середньостатистичним жителем середньовічної Європи? Ксенія Зборовська планує підняти тему "Міфи про науку у Середні віки".

Спробуємо разом зануритись у світ тих століть і знайти відповіді на такі питання:

- Чи дійсно було дуже мало освічених людей? Неосвічність королів - чому варто вірити
- Чи цікавила теологів тоді проблема кількості янголів на вістрі голки? Які взагалі проблеми ставили перед собою філософи і теологи тих часів?
- В якому стані була тогочасна наука і чи дійсно був занепад порівняно з Античністю?
- На що могла впливати жінка, яку освіту вона могла здобути і чи світила їй якась кар'єра в науці?

Також на лекції можна буде дізнатися топ-5 професій Середніх віків, найцікавіші експеременти в тогочасній науці та чому церква не боролася в Середні віки з магією, а відьом просто не існувало.

 

Ксенія Зборовська - історик філософії, медієвіст, опановує латину та давньогрецьку, засновниця проекту Art of mind.

11 квітня, четвер, 19.00

Місце: Plato's cave (Київ, вул. Верхній Вал, 22, нижній поверх кафе "Волконський").

Організатори: Plato's cave і Art of mind.

Вартість лекції - 250 грн. Купити квитки можна за цим посиланням: https://u.to/CULfFA

Контакти: 093-897-07-74 (Ксенія), 063-854-45-19 (Руслан), info@platoscave.com.ua.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.