Спецпроект

Чи перейменують «українських націоналістів» у польському законі про IPN?

Законодавча комісія Сенату Польщі хоче, щоб Інститут національної пам’яті (IPN) підготував замінник для слів «українські націоналісти».

Це поняття в законі про IPN, поставив під сумнів у січні цього року Конституційний суд, повідомляє "Наше Слово".

Фото: senat.edu.pl
Фото: senat.edu.pl

У січні суд постановив, що положення поправки до цього закону в частині про злочини українських націоналістів є неконституційними.

У лютому 2018 р. постанову оскаржив президент Анджей Дуда, вказуючи, що поняття «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» є неточними, і Конститутційний трибунал підтримав цю оцінку.

Під час засідання законодавчої комісії Cенату Польщі, яке пройшло 7 травня, директор Бюро пам’яті боротьби і мучеництва IPN (Biura Upami?tnie? Walk i M?cze?stwa IPN – пол.) Адам Сівек сказав, що необхідно ввести коректуру до Закону.

«Безумовно, необхідно внести корекцію в це правове регулювання, оскільки суд не ставив під сумнів самого явища злочину і не ставив під сумнів санкцію за заперечення злочину, а вказував на необхідність уточнення визначення злочинців і сфери виникнення», – зазначив представник IPN.

Відеозапис засідання можна подивтися за посиланням (про закон IPN від 15:00 хв.)

Нагадуємо, що 6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроект про зміни до закону про ІПН Польщі, ухваленийСеймом Польщі 26 січня того ж року.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Підписавши закон, президент Дуда відправив його на розгляд конституційного трибуналу, аби більш чітко визначити, які саме діяння підпадають під дію закону, за які будуть карати адміністративно штрафом, а які дії передбачають кримінальне переслідування та перспективу ув'язнення до 3 років. 

Читайте також:

Московський слід польських поправок

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.