На Алеї Героїв Небесної Сотні проводиться слідчий експеримент

На Алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва працюють балісти. Триває слідчий експеримент у справі загибелі майданівця Олександра Плеханова.

Про це повідомляє Музей Революції Гідності у «Фейсбуці».

«На тижні, після музейного брифінгу на алеї, зав'язалася розмова з противниками спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні й іншими громадськими активістами. Конструктивним наслідком спілкування стала домовленість щодо окремого епізоду слідчих дій», — ідеться в повідомленні.

Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Національний музей Революції Гідності

Певний час не вдавалося провести слідчий експеримент щодо загибелі учасника протестів Олександра Плеханова. За словами його матері Інни, це відбувалося через неузгодженість експертів і слідчих Генеральної прокуратури.

Заступник генерального директора з будівництва Національного музею Революції Гідності Оксана Моргун розпорядилася забезпечити умови для цього експерименту і зняти відповідну секцію паркану.

У Музеї наголошубть: «Ще з минулого року генпідрядник із будівництва напоготові, проте будівництво не розпочате саме тому, що музей сумлінно й без винятків усі рази забезпечує від себе можливість кожного нового етапу слідчих дій».

Зараз на місці працюють експерти.

Нагадуємо, 13 травня мали початися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні, проте того ж дня Музей Революції Гідності отримав листа від Генпрокуратури призупинити роботи через потребу в додаткових слідчих експериментах. Музей заявив про призупинення робіт і готовність сприяти всім слідчим діям.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.