Парламентська комісія Латвії схвалила заборону публічного носіння форми СРСР і Третього Райху

Сьогодні, 12 червня, комісія Сейму Латвії з прав людини та суспільних справ у третьому читанні схвалили поправки до законодавства, які забороняють носити уніформу армій тоталітарних режимів на громадських заходах. Зокрема, зоборона поширюється на однострої Червоної армії.

До переліку забороненого одягу потрапили як форма червоноармійців, так і НКВД та інших силових органів СРСР і їхні аналоги в Третьому Райху, повідомляє Delfi.

Забороняється під час процесій, пікетів, збороів використовувати й «елементи цього одягу, візуальний зміст яких (аксесуари, знаки розрізнення, кокарди, погони, спорядження) дозволяють безумовно ідентифікувати вказані збройні сили чи репресивні органи».

Якщо червона зірка поєднується зі серпом і молотом, то теж підпадає під заборону. Порушення заборони каратиметься штрафом до 700 євро для фізичних осіб і до 7100 для юридичних.

Попереднє читання законопроекту в Сеймі відбувалося у квітні цього року.

Нагадаємо, у травні цього року Сейм Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.