У Латвії ввели штрафи за носіння нацистської і радянської форми

Під забороною також виявилася символіка СРСР і Третього Райху.

Латвійський парламент затвердив заборону на публічну демонстрацію символіки радянського та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів і носіння військової форми СРСР і нацистської Німеччини, повідомляє «ДТ» із посиланням на Delfi.

 

У четвер, 20 червня, Сейм у другому читанні затвердив зміни до законодавства, яким вводяться штрафи за носіння форми НКВД, СС, Червоної армії, Вермахту та інших формувань Радянського Союзу і Третього Райху.

Аналогічний заборона поширюється на публічну демонстрацію нацистської свастики, знаків СС, серпа і молота, червоної п'ятикутної зірки та іншої державної і партійної символіки, прапорів і гербів СРСР та гітлерівської Німеччини, виконання та відтворення їх гімнів.

За порушення заборони передбачені штрафи до 700 євро для фізичних осіб і до 7100 євро для юридичних осіб.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.