У Латвії ввели штрафи за носіння нацистської і радянської форми

Під забороною також виявилася символіка СРСР і Третього Райху.

Латвійський парламент затвердив заборону на публічну демонстрацію символіки радянського та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів і носіння військової форми СРСР і нацистської Німеччини, повідомляє «ДТ» із посиланням на Delfi.

 

У четвер, 20 червня, Сейм у другому читанні затвердив зміни до законодавства, яким вводяться штрафи за носіння форми НКВД, СС, Червоної армії, Вермахту та інших формувань Радянського Союзу і Третього Райху.

Аналогічний заборона поширюється на публічну демонстрацію нацистської свастики, знаків СС, серпа і молота, червоної п'ятикутної зірки та іншої державної і партійної символіки, прапорів і гербів СРСР та гітлерівської Німеччини, виконання та відтворення їх гімнів.

За порушення заборони передбачені штрафи до 700 євро для фізичних осіб і до 7100 євро для юридичних осіб.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.