Названо суддю, яка розглядатиме позов щодо перейменування проспекту Григоренка в Харкові

Позовну заяву нардепа Андрія Білецького про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради щодо повернення проспекту Григоренка імені Жукова розглядатиме суддя Харківського окружного адміністративного суду Вікторія Рубан.

Про це повідомляє «МедіаПорт» з посиланням на прес-секретаря суду Владислава Василенка.

Справа зареєстрована за номером 520/6111/19.

«На даний момент було призначено тільки склад суду — суддя Рубан Вікторія Володимирівна», — сказав Василенко.

Дату засідання ще не призначили.

Позов до Харківського окружного адмінсуду 20 червня направив представник Білецького Дмитро Ципліцький. В якості третьої особи позивач просить залучити Український інститут національної пам'яті.

Нагадуємо, що рішення про повернення імені Жукова проспекту Григоренка Харківська міська рада підтримала більшістю голосів на сесії 19 червня. 

20 червня рішення оприлюднили в Єдиному реєстрі міських актів. 

Український інститут національної пам'яті офіційно заявив, що повернення імені Жукова на мапу Харкова – це порушення закону.



Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.