Двоє харківських депутатів подали до суду проти перейменування проспекту Григоренка. ВІДЕО

Сьогодні до Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов із оскарженням рішення міської ради Харкова про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

Позов подали депутат Харківської міської ради Ігор Черняк і депутат обласної ради Дмитро Булах, повідомляє UA: Харків.

«Дві групи законів які були порушені. Є «Закон про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб» (це якщо коротко його назвати), де забороняється присвоювати в тому числі об’єктам топоніміки імена осіб які були керівними членами Компартії Радянського Союзу», — розповів Ігор Черняк.

По-друге, за словами депутата, є дуже грубі процедурні порушення:

«Це рішення міської ради взагалі не оприлюднювалося. Є пряме порушення закону про місцеве самоврядування і закону про доступ до публічної інформацїі. І на теперішній час є чітка й однозначна практика Верховного Суду, який із таких підстав неодноразово скасовував рішення органів місцевого самоврядування».

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті, у свою чергу, звернувся до ГПУ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.