Віце-спікер Сейму Польщі: Очікую змін в історичній політиці України

Віце-спікер Сейму Польщі Малгожата Госевська з провладної партії "Право і справедливість" сподівається, що в Україні після парламентських виборів є шанс на розмови про зміну історичної політики.

Про це вона сказала, коментуючи вибори до Верховної Ради України, інформує Польсько-український портал.

"Я очікую тут змін у політиці України. Звісно, найближчі дні, місяці покажуть, чи наші очікування і надії є слушними, чи справді відбудеться зміна. Проте, здається, що президент України – людина дуже прагматична; він не зв'язаний тими залежностями, що стосуються певної версії історичної політики, яку Україна реалізувала досі", – сказала пані Госевська.

 
Малгожата Госевська

Нагадаємо, заступник Голови Офісу Президента Вадим Пристайко анонсував перемовини для поліпшення відносин з Польщею, зокрема у справі скасування заборони на проведення пошукових робіт та ексгумацій польських жертв на території України.

Двосторонні перемовини відбулися, зокрема, під час візиту Володимира Зеленського до Брюсселя, де він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Дуда попросив у Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Президент Зеленський під час зустрічі з Дудою в Брюсселі повідомив, що налаштований на примирення і недопущення домінування тематики складних періодів історії українсько-польських відносин.

Видача дозволів на проведення пошукових робіт польських науковців на території України призупинені з весни 2017 року, після 15-го акту руйнування українських меморіалів на території Польщі, які влада країни не розслідувала. 

Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт Український ІНП назвав відновлення хоча б одого з 15 пам'ятників, сплюндрованих за останні роки.



Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.