УІНП призначив керівників керівників територіальних відділів у Вінниці та Дніпрі

З 1 серпня розпочали роботу Центральний та Південно-східний територіальні відділи Українського інституту національної пам’яті. Центрами їх стали міста Вінниця та Дніпро.

Про це повідомляють в Українському інституті національної пам'яті.

Керівником Південно-Східного територіального відділу, який охопить Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку та Донецьку області, став голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук Ігор Кочергін.

 
Ігор Кочергін - керівник Південно-Східного територіального відділу УІНП

Центральний територіальний відділ, який куруватиме Вінницьку, Хмельницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернівецьку області, очолив військовий історик, кандидат історичних наук Богдан Галайко.

"Будемо працювати над тим, щоб доносити до широкого загалу напрацювання Українського інституту національної пам'яті. Зокрема – це поширення досвіду декомунізації та пробудження у суспільній свідомості потреби деколонізації – звільнення від спадщини імперського тоталітарного минулого та формування власної самоідентичності. Плануємо найактивніше співпрацювати з навчальними закладами та інститутом післядипломної освіти, зі ЗМІ, з громадськими організаціями, розповідати про нашу історію, наших героїв, якими варто пишатися. Роботи вистачає", - наголошує Богдан Галайко.  

 
Богдан Галайко - керівник Центрального територіального відділу УІНП

Нагадаємо, що 11 червня запрацював Північно-Східний територіальний відділ, який очолила кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи "Харківська топонімічна група", Марія Тахтаулова. У майбутньому такі підрозділи відкриються також в Одесі та Львові.

Створення територіальних представництв Інституту передбачене Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року №799. Згідно з Постановою, у 2019 році має бути створено 5 регіональних осередків Українського інституту національної пам'яті, діяльність яких охопить усі області України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.