УІНП призначив керівників керівників територіальних відділів у Вінниці та Дніпрі

З 1 серпня розпочали роботу Центральний та Південно-східний територіальні відділи Українського інституту національної пам’яті. Центрами їх стали міста Вінниця та Дніпро.

Про це повідомляють в Українському інституті національної пам'яті.

Керівником Південно-Східного територіального відділу, який охопить Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку та Донецьку області, став голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук Ігор Кочергін.

 
Ігор Кочергін - керівник Південно-Східного територіального відділу УІНП

Центральний територіальний відділ, який куруватиме Вінницьку, Хмельницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернівецьку області, очолив військовий історик, кандидат історичних наук Богдан Галайко.

"Будемо працювати над тим, щоб доносити до широкого загалу напрацювання Українського інституту національної пам'яті. Зокрема – це поширення досвіду декомунізації та пробудження у суспільній свідомості потреби деколонізації – звільнення від спадщини імперського тоталітарного минулого та формування власної самоідентичності. Плануємо найактивніше співпрацювати з навчальними закладами та інститутом післядипломної освіти, зі ЗМІ, з громадськими організаціями, розповідати про нашу історію, наших героїв, якими варто пишатися. Роботи вистачає", - наголошує Богдан Галайко.  

 
Богдан Галайко - керівник Центрального територіального відділу УІНП

Нагадаємо, що 11 червня запрацював Північно-Східний територіальний відділ, який очолила кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи "Харківська топонімічна група", Марія Тахтаулова. У майбутньому такі підрозділи відкриються також в Одесі та Львові.

Створення територіальних представництв Інституту передбачене Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року №799. Згідно з Постановою, у 2019 році має бути створено 5 регіональних осередків Українського інституту національної пам'яті, діяльність яких охопить усі області України.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.