Як шістдесятники вплинули на здобуття Незалежності – в Києві відбувся круглий стіл. ФОТО

Напередодні Дня Незалежності України 23 серпня 2019 року у День національного прапора в Музеї шістдесятництва відбувся круглий стіл «Роль шістдесятництва у здобутті незалежності України».

Про це повідомляє Український інститут національної памяті.

 

Серед низки цікавих доповідей варто особливо відзначити виступи активних учасників тих подій, будівничих незалежності України: Богдана Гориня (тема доповіді: "Від національно-культурного руху до руху опору"); Олеся Шевченка (тема доповіді: "Правда і міфи про здобуття української незалежності"), а також Голови Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, дружини політв'язня Івана Сокульського Орини Сокульської (тема доповіді "Жертовність і героїзм видавців незалежних українських мистецько-політичних журналів 1980-х років").

 

Своїми спогадами про співпрацю українських борців за незалежність з литовським "Саюдісом" поділилась очільниця Союзу українок з США Людмила Вусик (тема доповіді: "Мій шлях із українськими шістдесятниками").

 

Модератором круглого столу була завідувач Музею шістдесятництва Олена Лодзинська, яка також виголосила доповідь на тему: "Шістдесятники у національно-визвольному русі України другої половини ХХ століття".

Наступного дня 24 серпня 2019 р. більшість учасників круглого столу окремою колоною взяли участь у параді до Дня Незалежності.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.