Посли з 5 країн виступили проти фальсифікації Росією історичних фактів

Група послів з п'яти країн, акредитованих в Нідерландах, в тому числі Польщі, виступили проти фальсифікації Росією історії.

Про це повідомляє Польське радіо.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Польський посол Марцін Чепеляк, а також дипломати з Литви, Латвії, Естонії та Румунії написали спільний лист, який потім був опублікований голландською газетою Volkskrant.

Цей лист став своєрідною відповіддю послу Росії в Нідерландах, чия замітка була опублікована у виданні минулого тижня.

Російський дипломат написав, що пакт Молотова-Ріббентропа зовсім не був такий поганий, як все його описують, і що його не можна негативно оцінювати, тому що він був необхідний.

Посли з Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Румунії вирішили, що дане твердження не можна залишити без коментаря. У своєму листі вони написали, що виступають проти спроби зміни Росією історичних фактів і введення в оману громадськості, особливо щодо російсько-німецького пакту.

"Рішуче "ні" відбілюванню історії Другої світової війни Росією і промиванню мізків європейцям", - написало на своїй сторінці в Twitter посольство Польщі в Нідерландах.

Також дипломати нагадали про спільну заяву міністрів закордонних справ п'яти держав у 80-ту річницю підписання пакту.

Глави МЗС написали, що угода нацистської Німеччини і Радянського Союзу призвела до початку Другої світової війни і прирекла Європу на десятиліття страждань.

Міністри підкреслили, що пам'ять про лихоліття в минулому дає необхідні знання і силу, щоб протистояти тим, хто намагається воскресити або очистити нацистську і сталінську ідеології.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.