Іn Memoriam. Науковець Альберт Разін здійснив самоспалення в російській Удмуртії через мову

У вівторок, 10 вересня, в Іжевську (Удмуртія, Росія) директор Інституту людини УдГУ Альберт Разін облився бензином і влаштував акт самоспалення перед будівлею місцевої Державної ради.

Про повідомляє видання "Тексти" із посиланням на "Новинарню".

 

Як повідомляють російські надзвичайники, Разін тримав у руках плакат з цитатою дагестанського поета Расула Гамзатова: "І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти".

Альберт Разін отримав опіки 100% тіла, був госпіталізований у важкому стані. Через декілька годин чоловік помер у лікарні.

 

Альберту Разіну влітку цього року виповнилося 79 років. Відомо, що він вимагав від місцевої влади ухвалення рішень та заходів для збереження удмуртської мови, домагався, щоби цю мову діти вчили в школі.

Удмуртською у низці регіонів Росії розмовляють понад 324 тисяч осіб, існує загроза зникнення цієї мови.

Саме в такий спосіб, протестуючи проти русифікації, в ніч на 21 січня 1978 року, в день Злуки, здійснив самоспалення Олекса Гірник.
Про самоспалення Олекси Гірника на Тарасовій горі в січні 1978-го читайте за посиланням.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.