УІНП розповів історію в'язня ГУЛАГу Івана Мирона, реабілітованого цього року. ВІДЕО

Відеоролик про реабілітацію репресованих за новим законом став другим у серії робіт, присвячених діяльності Українського інституту національної пам'яті

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

Чверть століття Іван Мирон провів у таборах Норильська, Іркутська та Мордовії. У 1950 році молодий вчитель, який не погоджувався із насильницьким "залученням" до колгоспів, відмовився від призову до армії іі вступив до лав повстанців.

 

"Давати присягу владі, яка стільки зла принесла моїй сім'ї і всій Україні, я не міг. Як я міг присягнути тим ворогам, які зробили моїх батьків рабами на своїй землі?!", – коментує свої дії Іван Мирон.

Комуністичний режим засудив 22-річного Івана на 25 років у ГУЛАГу за офіційною версією через конфлікт із охоронцем сільради. У 1951 році йому і ще п'ятьом його товаришам було призначене максимальне покарання.

Після смерті Сталіна, під час великої амністії, Івану Мирону пропонували дострокове звільнення. Варто було лише публічно покаятися і визнати себе винним. Однак він вперто повторював, що захист своєї країни і свого народу не вважає злочином.

"З точки зору законодавства, формальних речей він вважався злочинцем. Держава Україна, яка не притягала Івана Мирона до кримінальної відповідальності, яка його не репресувала, не засуджувала, все одно в силу наявності кримінальної справи і вироку вважала злочинцем. Хоча ніяких злочинів проти української держави він не вчиняв", – пояснює юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко.

Ця несправедливість нарешті була усунена у 2018 році, коли Верховна Рада ухвалила досить ґрунтовні зміни до закону про реабілітацію і запровадила абсолютно нову філософію і нові механізми реабілітації. Замість прокуратури, були створені комісії регіональні і Національна з реабілітації.

Іван Мирон став першим, хто за життя дочекався реабілітації за оновленим, вже не радянським, законом. У липні 2019 року його реабілітовано. Україна нарешті визнала боротьбу Івана Мирона за незалежність. 

Відеоролик "Реабілітація" входить в серію відеоробіт про те, що робить для вас Український інститут національної пам'яті.

Продакшн відео: Young & Hungry production.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.