23 серпня 1939

Європарламент засудив "відбілювання" комуністичного тоталітаризму в РФ

17 вересня Європейський парламент ухвалив резолюцію з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни

Текст документу оприлюдненй на сайті Європарламенту. Проект склала група польських депутатів.

У резолюції підкреслюється, що за початок Другої світової війни відповідальні і нацистська Німеччина, і Радянський Союз. Два диктаторських режими співпрацювали у політичній, економічній і військовій галузях, та домовилися про поділ Європи, оформивши своє рішення у Пакті Молотова-Ріббентропа та його таємних прококолах. 

 

Положення резолюції нагадують не лише про майже одночасний напад Гітлера та Сталіна на Польщу, а й про тогочасну агресію СРСР проти Фінляндії, балтійських держав та Румунії. 

Серед злочинів двох тоталітарних режимів вказані Голокост, депортації, розправи над польськими та латвійськими офіцерами, штучний голод в Україні та створення ГУЛАГу. При цьому, наголошують автори резолюції, нацистські діяння були засуджені в Нюрнерзі, а комуністичні ще потребують морально-правової оцінки.

Європарламент висловив "глибоку стурбованість зусиллями нинішнього росыйського керівництва щодо спотворення історичних фактів та відбілювання злочинів, скоєних радянським тоталітарним режимом, вважає їх небезпечним компонентом інформаційної війни, яка ведеться проти демократичної Європи".

У резолюції йдеться і про те, що злочини комуністичного режиму не можуть бути виправдані його внеском у перемогу над нацизмом. Засуджуються спроби влади РФ притягати до відповідальності тих, хто висловлює альтернативні офіційному російському дискурсу погляди на Другу світову війну. 

"... постійне існування у громадських просторах у деяких державах-членах (Євросоюзу, - ІП) пам'ятників та меморіалів (парків, скверів, вулиць тощо), що прославляють Радянську армію, яка окупувала ці країни, прокладає шлях до спотворення історичних фактів щодо причин, перебігу та наслідків Другої світової війни", - наголошується у резолюції. 

535 депутатів проголосували за резолюцію, 66 - проти, 62 - утримались. 

Речниця МЗС Росії Марія Захарова назвала резолюцію "черговим витком грубої фальсифікації історії". 

"Хотіли б ще раз підкреслити небезпеку курсу на політизацію та ревізію історичних фактів. Замовчуючи неприємні для себе сторінки і трактуючи "підретушовану" версію подій на свій розсуд, в Європарламенті остаточно втрачають зв'язок з реальністю", - йдеться у коментарі, оприлюдненому на сайті російського відомства.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.