Одночасно з прем'єрою "Захара Беркута" з'явиться присвячена фільму монета

Ощадбанк замовив карбування срібної монети «Захар Беркут» до світової прем’єри фільму

Про це повідомив сайт банку.

Монету розробити та викарбували на Монетному дворі Польщі, а емінентом виступив Камерун. Вона має номінал 500 франків та виготовлена зі спібла 925 проби. Наклад монети становить 500 штук, їх продаватимуть лише в Україні. 

 

На реверсі викарбувано сцену з фільму, де герой у бойовому спорядженні оглядає Карпатські гори, на аверсі - стилізоване зображення беркута в оточенні силуетів монгольських воїнів.

У світовій традиції випуск монет, приурочених до прем'єр фільмів, викликають значний інтерес серед шанувальників кіномистецтва. Емінентами при цьому часто виступають африканські країни - їхні монетні двори співпрацюють з іноземними замовниками та дають дозвіл на друк будь-яких зображень. 

 

Ощадбанк замовляв монету в співпраці з дистриб'юторською компанією FILM.UA.

Нагадаємо, історичний бойовик "Захар Беркут" вийде в прокат 10 жовтня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.