АНОНС: У Києві відкриється виставка про падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі

Вуличну виставку «30 років Свободи: повернення до Європи» відкриють на Михайлівській площі столиці.

Про це повідомляє прес-служба організатора виставки - Українського інституту національної пам'яті.

 

Кінець 1980-х років для європейських країн ознаменувався падінням комуністичної імперії в Центрально-Східній Європі, центром якої був СРСР. Регіоном прокотилася хвиля демократичних революцій, які змінили хід світової історії. 

При чому кожна з країн комуністичного блоку мала свій власний рецепт суспільно-політичних змін, свою дорогу до "спільного європейського дому".

"Виставка цікава тим, що демонструє в одній площині, як кожен із наших сусідів прощався із комунізмом та окреслює місце України в цих процесах. Попри різні сценарії перетворень, які переживали наші європейські сусіди, усі вони вибрали свободу та демократію.

Цей досвід залишається актуальним для нас, українців, і сьогодні. Маємо сподівання що наш проєкт допомагатиме українцям краще пізнати  наших європейських сусідів та нашу спільну історію", - говорить заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак. 

На відкриття виставки запрошені представники державної влади, дипломатичного корпусу, громадські діячі, журналісти. Зокрема у відкритті виставки візьмуть участь: 

Іванна Климпуш-Цинцадзе - народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу,  

Володимир Тиліщак - заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Радек Матула - Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки, 

Марек Шафін - Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки, Юріс Пойканс - Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки, 

Богдан Горинь - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент,  

Олесь Шевченко - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент, 

Богдан Нагайло - шеф української редакції "Радіо Свобода" у 1989-1991 рр.).

четвер, 7 листопада, 12:00.

Місце: Михайлівська площа, між Дипломатичною академією та пам'ятником княгині Ользі.

Виставка працюватиме протягом місяця.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.