У Празі вшанували пам'ять Василя Макуха

Акція пам'яті Василя Макуха, який спалив себе на знак протесту проти русифікації та вторгнення у Чехословаччину, відбулася в Празі 5 листопада

Про це повідомило посольство України в Чехії.

 

Захід був присвячений 51-й річниці самоспалення українця. Його провели на празькому мосту, що носить ім'я Василя Макуха. Організатором виступило українське посольство в співпраці з міською радою району Прага 10.

Почалася акція з покладання вінків до портрету Макуха на мосту.

З промовами про вчинок Василя Макуха та інших "смолоскипів свободи" з різних країн колишнього радянського блоку виступили сенаторка Рената Хмелова, посол Євген Перебийніс та історик з Інституту досліджень тоталітарних режимів Давід Свобода.

Пані сенаторка в своєму виступі наголосила на необхідності невпинно плекати демократичні цінності та пильнувати за дотриманням свобод усіх громадян в сучасних суспільствах, щоб більше нікому не доводилося повторювати вчинок Василя Макуха.

Рената Хмелова висловила своє занепокоєння над активізацією спроб Росії відновити свій контроль не лише в Україні, а й в Чехії, а також наголосила на важливості не забувати про підтримку України в її боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність.

 

Посол Євген Перебийніс подякував усім присутнім за вшанування пам'яті Василя Макуха, а міській раді міста Прага за пойменування мосту іменем українського борця за свободу. 

Участь у акції також взяли школярі чеської гімназії, що розташована поряд з мостом Василя Макуха, представники української діаспори, дипломати Посольства та небайдужі чеські громадяни.

Міст Василя Макуха у Празі було урочисто відкрито рік тому, до 50-ої річниці з дня акту самоспалення Василя Макуха.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.