АНОНС: У Києві вшанують пам'ять Зеновія Красівського

Вечір пам’яті дисидента та поета Зеновія Красівського відбудеться на честь 90-ї річниці з дня його народження.

Участь у заході візьмуть народна артистка України Галина Яблонська, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, редактор газети ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог, голова ОУН (м) Богдан Червак, депутат Київради Юрій Сиротюк, поети, кобзарі Тарас Силенко і Василь Лютий, лідер гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк та інші творці української культури.

 

Організатори заходу - історичний клуб "Холодний Яр", ОУН(б), НСПУ.

Вестиме вечір Роман Коваль.

12 листопада, вівторок, 18.30

Місце: Національна спілка письменників України, вул. Банкова, 2.

Довідка. Зеновій Красівський (1929-1991) - член-засновник Українського національного фонту (1964-1967), політв'язень радянських тюрем і концтаборів (1949–1953, 1967–1972, 1980–1985), жертва радянської каральної психіатрії (1972–1978), член Української Гельсінської групи (з 1979), поет.

Сторінка заходу.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.