Мерія Харкова подала до суду на УІНП через Жукова

У Кернеса незадоволені тим, що УІНП вказує мерії на порушення закону і комунікує з правоохоронними органами.

Харківська міська рада вирішила судитися з Українським інститутом національної пам'яті. Мерія просить суд заборонити УІНП втручатися в роботу міського самоврядування. Фотокопія позову, поданого до Окружного адміністративного суду Києва, опинилася в розпорядженні DT.UA.

Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Геннадий Кернес /Facebook

Підставою для позову стала реакція Інституту на спроби перейменування проспекту Петра Григоренка на честь маршала Георгія Жукова, встановлення пам'ятника радянському воєначальнику, а також меморіальної дошки почесному громадянину Харкова, генералу КҐБ Юрію Шрамку.

УІНП нагадав міськраді та меру Харкова Геннадію Кернесу, що ці дії є пропагандою комуністичного тоталітарного режиму, порушують чинне законодавство, і за них передбачена кримінальна відповідальність.

При цьому укладач позову цитує в документі норми Закону, що прямо забороняють називати вулиці на честь радянського керівництва і партійних функціонерів.

Проте нагадування УІНП про неприпустимість порушення згаданих норм і звернення до правоохоронних органів називає "втручанням" у діяльність міськради.

Зокрема, йдеться про листи УІНП до міськради про неприпустимість перейменування будь-якої вулиці на честь маршала Жукова і встановлення дошки генералові КҐБ Шрамку.

У зв'язку з перейменуванням проспекту Григоренка на честь маршала Жукова Служба безпеки України зареєструвала кримінальне провадження за статтею 436-1 Кримінального кодексу (виготовлення, розповсюдження комуністичної, і нацистської символіки, пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів).

У свою чергу, поліція розслідує факти зловживання владою або службовим становищем посадових осіб міськради, кваліфікуючи їх дії за ст. 364 КК. СБУ і поліція запитують у міськради документи про його діяльність і співробітників та проводять інші слідчі дії.

У мерії також висловили невдоволення тим, що рішення міськради про присвоєння проспекту Григоренка імені Жукова було оскаржено в суді, і позивачі спиралися, в тому числі, на роз'яснення Інституту про незаконність перейменування.

Перелічені дії УІНП міськрада розцінює як втручання в її роботу і просить визнати їх незаконними. Мерія також просить суд зобов'язати Інститут "утриматися від втручання у здійснення Харківською міською радою, харківським міським головою, виконавчими органами та посадовими особами функцій і повноважень".

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова вважає позов міськради безпідставним.

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Марія Тахтаулова / Facebook

"Згідно з Положенням про Інститут, серед завдань зазначено недопущення використання символів тоталітарних режимів. Отже, цим позовом фактично намагаються обмежити нашу діяльність і перешкодити виконувати функції, які покладено на Український інститут національної пам'яті як центральний орган виконавчої влади", - написала вона на своїй сторінці в Facebook.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.