Кабмін призначив нового голову Українського інституту нацпам'яті

Український інститут національної пам'яті очолив Антон Дробович.

Відповідне рішення ухвалили на засіданні уряду 4 грудня, повідомив присутній там нардеп Олексій Гончаренко, повідомляє Газета.UA

Антон Дробович
Антон Дробович
Джерело: FB-профіль

"Кабмін призначив Дробовича Антона головою Українського інституту національної пам'яті. Антон – доцент кафедри культурології Національного педагогічного університету імені Драгоманова", - написав Гончаренко у Telegram-каналі.

Це призначення також прокоментував колишній Голова УІНП, нині народний депутат України від партії "Європейська Солідарність" - Володимир В'ятрович на своїй сторінці у Facebook.

"Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті. Чергове неправильне кадрове рішення уряду в гуманітарній політиці. Це вже не помилка, а розворот в інший бік. В національній пам'яті може не лишитися місця для України та українців" - написав В. В'ятрович.

Дробович Антон Едуардович. Кандидат філософських наук. Керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Доцент Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Експерт з питань культури і освіти Інституту суспільно-економічних досліджень.

Нагадаємо, на початку конкурсу було прийнято заявки від 17 охочих.

Іншим претендентом на цю посаду був - Яблонський Василь Миколайович. Кандидат історичних наук. Доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. 

Читайте також:

Що чекає УІНП? Бліц із кандидатами на посаду голови. ЕКСКЛЮЗИВ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.