Кандидати на голову УІНП: Відомий повний список

У розпорядження "Історичної правди" потрапив остаточний список охочих очолити Інститут національної пам'яті.

Загалом зголосилося 17 претендентів. Нижче подано перелік (у алфавітному порядку) із знайденою у відкритих джерелах інформацією про кожного.

 

1. Алфьоров Олександр Анатолійович. Кандидат історичних наук. Науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України. Радіоведучий. Член Вищої Ради політичної партії "Національний Корпус", речник партії. Автор "Історичної правди"

2. Дробович Антон Едуардович. Кандидат філософських наук. Керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Доцент Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Експерт з питань культури і освіти Інституту суспільно-економічних досліджень.

3. Джердж Сергій Федорович.  Кандидат політичних наук. Голова Української республіканської партії. Голова Громадської ліги "Україна — НАТО".

4. Єрко Галина Георгіївна. Юристка. Помічник-консультант народного депутата України. Депутатка Київської облради по мажоритарному округу від партії "БПП Солідарність" ("Європейська солідарність").  

5. Жижиян Петро Миколайович. Редактор сайту "Сегодня".

6. Князев Надія Михайлівна. Викладач української мови, член Національної спілки журналістів.

7. Коростишевський Сергій Аркадійович. Співробітник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

8. Кузьменко Володимир Борисович. Доктор юридичних наук, кандидат історичних наук. Працює у Київському національному університеті культури і мистецтв, Національному авіаційному університеті, Національному університеті "Києво-Могилянська академія", Інституті законодавства Верховної Ради України.

9. Понипаляк Аліна Василівна. Кандидат історичних наук. Старший науковий співробітник Національного музею історії України. Авторка "Історичної правди".

10. Решетченко Дмитро Володимирович. Кандидат історичних наук. До березня 2019 року - начальник відділу Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

11. Руденко Сергій Борисович. Кандидат культурології. Фахівець з музейної справи. Доцент Київського Національного університету культури та мистецтв.

12. Савченко Євгеній Олександрович. До звільнення в 2019 році - старший майстер лісу державного підприємства "Київський лісгосп".

13. Харченко Артем Вікторович. Кандидат історичних наук. Доцент Харківського політехнічного інституту. Співзасновник та координатор академічних проектів Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

14. Христенко Стефан Володимирович. Юрист за освітою. Працював за фахом у кількох компаніях. Зараз вивчає право у Копенгагені, згідно з декларацією – тимчасово безробітний.

15. Шамайда Тарас Анатолійович. Громадський діяч. Згідно декларації - співробітник Управління справами Апарату Верховної Ради України. Автор "Історичної правди".

16. Шеліханов Євген Володимирович. Відомостей у відкритих джерелах знайти не вдалося.

17. Яблонський Василь Миколайович. Кандидат історичних наук. Доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. 

7 листопада відбулося тестування з іноземної мови, за результатами якого незабаром стане відомо, хто з претендентів буде допущений до конкурсу.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.