Кандидати на голову УІНП: Відомий повний список

У розпорядження "Історичної правди" потрапив остаточний список охочих очолити Інститут національної пам'яті.

Загалом зголосилося 17 претендентів. Нижче подано перелік (у алфавітному порядку) із знайденою у відкритих джерелах інформацією про кожного.

 

1. Алфьоров Олександр Анатолійович. Кандидат історичних наук. Науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України. Радіоведучий. Член Вищої Ради політичної партії "Національний Корпус", речник партії. Автор "Історичної правди"

2. Дробович Антон Едуардович. Кандидат філософських наук. Керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Доцент Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Експерт з питань культури і освіти Інституту суспільно-економічних досліджень.

3. Джердж Сергій Федорович.  Кандидат політичних наук. Голова Української республіканської партії. Голова Громадської ліги "Україна — НАТО".

4. Єрко Галина Георгіївна. Юристка. Помічник-консультант народного депутата України. Депутатка Київської облради по мажоритарному округу від партії "БПП Солідарність" ("Європейська солідарність").  

5. Жижиян Петро Миколайович. Редактор сайту "Сегодня".

6. Князев Надія Михайлівна. Викладач української мови, член Національної спілки журналістів.

7. Коростишевський Сергій Аркадійович. Співробітник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

8. Кузьменко Володимир Борисович. Доктор юридичних наук, кандидат історичних наук. Працює у Київському національному університеті культури і мистецтв, Національному авіаційному університеті, Національному університеті "Києво-Могилянська академія", Інституті законодавства Верховної Ради України.

9. Понипаляк Аліна Василівна. Кандидат історичних наук. Старший науковий співробітник Національного музею історії України. Авторка "Історичної правди".

10. Решетченко Дмитро Володимирович. Кандидат історичних наук. До березня 2019 року - начальник відділу Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

11. Руденко Сергій Борисович. Кандидат культурології. Фахівець з музейної справи. Доцент Київського Національного університету культури та мистецтв.

12. Савченко Євгеній Олександрович. До звільнення в 2019 році - старший майстер лісу державного підприємства "Київський лісгосп".

13. Харченко Артем Вікторович. Кандидат історичних наук. Доцент Харківського політехнічного інституту. Співзасновник та координатор академічних проектів Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

14. Христенко Стефан Володимирович. Юрист за освітою. Працював за фахом у кількох компаніях. Зараз вивчає право у Копенгагені, згідно з декларацією – тимчасово безробітний.

15. Шамайда Тарас Анатолійович. Громадський діяч. Згідно декларації - співробітник Управління справами Апарату Верховної Ради України. Автор "Історичної правди".

16. Шеліханов Євген Володимирович. Відомостей у відкритих джерелах знайти не вдалося.

17. Яблонський Василь Миколайович. Кандидат історичних наук. Доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. 

7 листопада відбулося тестування з іноземної мови, за результатами якого незабаром стане відомо, хто з претендентів буде допущений до конкурсу.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб