Викладач УКУ Іван Альмес отримав престижну премію ім. Єжи Ґедройця

29 листопада 2019 року в Посольстві Республіки Польщі у Києві відбулося урочисте вручення нагород 13-го конкурсу ім. Єжи Ґедройця молодим дослідникам за найкращі наукові праці з історії Польщі та польсько-українських стосунків.

У номінації "Докторські праці" нагороду отримав академічний координатор програми "Київське християнство" та викладач кафедри нової і новітньої історії України УКУ к.і.н. Іван Альмес, повідомляє Український католицький університет.

 
ФОТО: УКУ

Як зауважила в своїй рецензії на кандидатську дисертацію І. Альмеса професорка Наталія Яковенка, це найкраща праця з ранньомодерної історії України й Польщі з-поміж робіт, що будь-коли подавалися конкурс ім. Єжи Ґедройця.

Провідна українська дослідниця наголосила на тому, що молодий уківський викладач не тільки написав блискучу роботу про книгозбірні унійних і православних монастирів та читацькі практики ченців, але й по-новаторськи вписав релігійне життя монаших спільнот у ширший соціокультурний контекст тогочасної епохи, причому використовуючи найновіші досягнення сучасної гуманітаристики та богословських наук.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.