У Нью-Йорку відбулася прем’єра фільму про Євгена Маланюка

У Науковому товаристві ім. Шевченка в Америці відбулася прем’єра документального фільму «Нью-Йорк. Маланюк» українського режисера і музиканта Олександра Фразе-Фразенка.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у фільмі відтворено нью-йоркський період життя Євгена Маланюка з 1949 до 1968 року.

 

"Молодий львівський режисер у своєрідній авторській манері показує маловідомі сторінки життя поета в Нью-Йорку, - зазначив перед показом письменник Василь Махно. – У фільмі використано унікальні звукозаписи Маланюка, що збереглися в Америці".

У стрічці відбито творчі пошуки письменника та його непрості особисті стосунки. Про це, зокрема, розповідають письменники з Нью-Йоркської групи Богдан Рубчак, Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, літературознавці Джордж Грабович, Тамара Скрипка, історик Анна Процик, письменник Юрій Андрухович.


Довідка. Євген Маланюк (1897 – 1968) – видатний український поет, публіцист, критик. Народився в Новоархангельську (нині – Кіровоградщина). Воював в армії УНР, з 1920 року мешкав у Польщі, Чехословаччині, Німеччині, США. Його твори були заборонені в СРСР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.