Росія наполегливо працює над переписуванням історії, - президент Литви

Президент Литви Гітанас Науседа звинуватив Росію у прагненні переписати історію, назвавши як приклад заперечення впливу таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на історію Європи, її сьогодення і майбутнє.

Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook, передає видання "День".

 
Фото: Reuters

"Останнім часом Росія наполегливо працює над переписуванням історії. Одним із прикладів є заперечення впливу секретних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на болісну історію Європи", - повідомляє Науседа.

Він зазначив, що 24 грудня 1989 року з'їзд народних депутатів СРСР визнав існування таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року та оголосив їх недійсними.

Литовський президент нагадує, що "ці секретні угоди між нацистською Німеччиною і комуністичним Радянським Союзом призвели до подальшої окупації країн Балтії. "Сьогодні давайте розглянемо, що пережила наша країна за ці десятиріччя. Давайте оцінимо ті важливі мотиви державності, громадянства і спротиву агресії, які надихнули народ Литви, Латвії та Естонії на боротьбу за незалежність.

Історична пам'ять визначає сприйняття майбутнього. Давайте не будемо забувати уроки, які ми повинні винести з нашої власної та європейської історії. Давайте не будемо замінювати правду підпорами брехні", - резюмує президент Литви.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.