Росія наполегливо працює над переписуванням історії, - президент Литви

Президент Литви Гітанас Науседа звинуватив Росію у прагненні переписати історію, назвавши як приклад заперечення впливу таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на історію Європи, її сьогодення і майбутнє.

Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook, передає видання "День".

 
Фото: Reuters

"Останнім часом Росія наполегливо працює над переписуванням історії. Одним із прикладів є заперечення впливу секретних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на болісну історію Європи", - повідомляє Науседа.

Він зазначив, що 24 грудня 1989 року з'їзд народних депутатів СРСР визнав існування таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року та оголосив їх недійсними.

Литовський президент нагадує, що "ці секретні угоди між нацистською Німеччиною і комуністичним Радянським Союзом призвели до подальшої окупації країн Балтії. "Сьогодні давайте розглянемо, що пережила наша країна за ці десятиріччя. Давайте оцінимо ті важливі мотиви державності, громадянства і спротиву агресії, які надихнули народ Литви, Латвії та Естонії на боротьбу за незалежність.

Історична пам'ять визначає сприйняття майбутнього. Давайте не будемо забувати уроки, які ми повинні винести з нашої власної та європейської історії. Давайте не будемо замінювати правду підпорами брехні", - резюмує президент Литви.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.