У 2019 Лувр відвідали 9,6 мільйона осіб

У 2019 Лувр залишився найбільш відвідуваним музеєм у світі, але не побив власний рекорд 2018 року, коли головний паризький музей відвідали 10,2 млн осіб. Цифри 2019 року – 9,6 млн відвідувачів – стали третім кращим результатом за всю історію музею.

Про це повідомляє Міжнародне французьке радіо.

 
ФОТО: REUTERS/Regis Duvignau

Як заявив директор Лувра Жан-Люк Мартінез в інтерв'ю агентству AFP, страйк паризького транспорту в грудні майже не позначився на кількості відвідувань музею - число відвідувачів залишилося на тому ж рівні, що і в грудні 2018 року.

За словами Мартінеза зниження числа відвідувачів на 600 тисяч осіб пояснюється ремонтними роботами в "Залі держав" у Луврі, що почалися в середині липня. Через роботи "Джоконду" Леонардо да Вінчі перенесли в інший зал, а в окремих частинах музею почалися скупчення людей, і вперше в історії музею довелося відмовляти відвідувачам.

"Влітку 2019 роки ми прийняли на 20% менше людей, ніж влітку 2018 року. Це було добровільне рішення. Ми спробували обмежити потік, щоб кількість відвідувачів не перевалювала за мільйон на місяць, як це було в 2018 році ", - розповів Жан-Люк Мартінез.

Він порадив відвідувачам заздалегідь бронювати квитки в інтернеті. "Ми не можемо зробити бронювання квитків обов'язковим", - зазначив директор Лувра.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.