In memoriam. Помер відомий кримськотатарський науковець Валерій Возгрин

На 81 році життя у Санкт-Петербурзі помер Валерій Возгрин.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook Рефат Чубаров.

 
Валерій Возгрин

"Надійшла сумна звістка з Санкт-Петербургу: на 81 році життя помер Валерій Євгенійович Возгрин, делегат Курултаю кримськотатарського народу II скликання (червень 1991 – червень 1996), доктор історичних наук, професор кафедри нового і новітнього часу Інституту історії Санкт-Петербурзького університету, директор науково-дослідного центру "Меншіковскій інститут", член Датської королівської Академії наук, автор фундаментальних досліджень з історії кримськотатарського народу", – йдеться у повідомленні.

Валерій Возгрин – автор 187 наукових праць з історії нової дипломатії, історії Росії, Європи, Скандинавських країн, Гренландії. Вони видані в Росії, Україні, Данії, Норвегії, Німеччині, Естонії, Фінляндії, Туреччини, Італії.

Він народився у 1939 році в Сімферополі, з часом став спочатку моряком, а ротім істориком і переїхав в Санкт-Петербург. Він все своє життя зберігав відданість і любов до Криму.

У 1992 р. Возгрин видав свою книгу "Історичні долі кримських татар", в 1994 р. – "Імперія і Крим – довгий шлях до геноциду".

А над першою всеосяжною працею про історію кримськотатарського народу – "Історією кримських татар" в 4 томах, що була видана у 2013 р., він працював більше 20 років.

Валерій Євгенович і після смерті не хотів розлучатися з Кримом. Він заповів віддати половину свого праху кримській землі, іншу – поховати в Санкт-Петербурзі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.