Президент Литви Науседа нагородив медалями 11 українців, які охороняли Верховну раду Литви в 1991 році. ФОТО

Лідер Литовської Республіки Гітанас Науседа вручив 11 громадянам України пам'ятні медалі. У січні 1991 року вони активно захищали свободу і незалежність Литви.

Про це Цензор.НЕТ повідомляє з посиланням на пресслужбу президента Литви.

 
Фото: пресслужба президента Литви

Церемонія нагородження відбулася в Президентському палаці у Вільнюсі. Громадяни Литви та України були нагороджені пам'ятними медалями до Дня захисників свободи 13 січня.

 
Фото: пресслужба президента Литви

"Навіть перед лицем найбільшої небезпеки Литва була не одна. Ми з великою повагою згадуємо тих, хто протестував і засуджував кровопролиття в інших країнах.

Ми дякуємо тим, хто поділяв небезпеку з нашими захисниками свободи, збирав і перевозив підтримку за межі Литви, а деякі, як наші українські друзі, навіть присягли Литовській Республіці", - сказав Науседа.

 
Фото: пресслужба президента Литви

Державні нагороди отримали 24 особи. Українці були удостоєні цієї нагороди вперше з 2002 року. Частина з них у січні 1991 року захищали Верховну Раду Литовської Республіки та інші важливі державні об'єкти.

 
Фото: пресслужба президента Литви

13 січня 1991 радянська влада намагалася силою повалити владу Литви, яка оголосила 11 березня 1990 року незалежність від СРСР.

Під час захоплення радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі і будівлі Литовського радіо і ТБ загинуло 14 осіб, більш ніж тисяча беззбройних людей постраждали.

 
Фото: пресслужба президента Литви

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.