АНОНС Презентація пошукового порталу загиблих у Другій світовій війні

2020-й – рік 75-ліття роковин закінчення Другої світової війни. За радянськими нормативами цього ж таки року мав завершиться термін зберігання у військкоматах документів на загиблих. Що було б із ними далі, невідомо.

Проте фахівці Національного музеї історії України у Другій світовій війні встигли зібрати й урятували унікальний документальний фонд, який нині налічує 10 тис. архівних справ. А до того ж зробили його загальнодоступним, створивши електронну базу даних.

 

Сайт допоможе відвідувачам установити долі зниклих безвісти родичів, знайти документи, пов'язані із загибеллю військовослужбовців, стане в пригоді дослідникам військової історії.

Цей проект – перший приклад упорядкування розпорошених по військкоматах "похоронок" та облікових документів на пострадянських теренах, а також єдиний такого обсягу пошуковий портал, створений самостійно музеєм.

Наразі електронний ресурс акумулює відомості про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території.

Містить 258 011 записів і 311 572 документи щодо Київської та Житомирської областей.

Упродовж 2020 р. буде викладено ще 110 тис. записів і 120 тис. документів. У перспективі – залучення до співпраці інших державних установ та створення на єдиній платформі всеукраїнського пошукового порталу загиблих комбатантів різних військових формувань періоду Другої світової війни.

Під час презентації буде представлено оригінальні документи з обліку загиблих. Фахівці розкажуть про особливості їх створення та обігу, що дають розуміння, чому остаточну цифру втрат установити неможливо. Родини, яким Музей допоміг знайти відомості про рідних, поділяться своїми історіями пошуку.

У презентації візьмуть участь музейники, науковці, архівісти, пошуковці, військові історики, демографи та інші фахівці.


Час: 16 січня, четвер, 12.00


Місце:
Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, Головна експозиція музею (Зал Пам'яті)

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.