МЗС Польщі нагадало Росії про реквізовані СРСР цінності

Міністерство закордонних справ Польщі опублікувало перелік мистецьких цінностей, які називає втраченими в результаті діяльності Радянського союзу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

 

У суботу міністерство опублікувало твіт, в якому констатувало, що в результаті діяльності СРСР постраждала польська культура.

"Підрозділи НКВД реквізували твори мистецтва, багато з яких досі знаходяться в Росії. Червона армія і НКВД в багатьох випадках знищували і конфісковували те, що не вдалося вкрасти або спалити Німеччині", - сказано в повідомленні.

Разом з текстом опубліковані приклади таких втрачених культурних цінностей. Серед них - "Мадонна Глоговська" Лукаса Кранаха Старшого, "Дівчинка з голубом" Антуана Пена, "Пташиний двір" Даніеля Шульца і "Лісовий пейзаж" Яна Брейгеля Старшого.

Це повідомлення МЗС Польщі опублікувало на тлі суперечки між обома країнами щодо початку і наслідків Другої світової війни. 17 січня минуло 75 років з часу звільнення Варшави від нацизму Червоною армією, однак у Польщі цей день на офіційному рівні не відзначали.

Польські дипломати заявили про те, що звільнення Варшави Радянським союзом принесло країні не свободу, а терор і злочинну експлуатацію.

В МЗС РФ у відповідь заявили, що Червона армія врятувала полякам життя, а за свободу треба було боротися самим.

Нагадуємо, що Дуда не поїде до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не матиме в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.