В Україні випустили поштову марку до 200-річчя відкриття Антарктиди

На центральному Головпоштамті в Києві відбулося спецпогашення поштової марки, поштової листівки та поштового конверта присвячених 200-річчю відкриття Антарктиди.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"200 років тому людство відкрило для себе не тільки Антарктиду, перші українці побачили цей континент. Нині Україна належить до того елітного клубу країн, які мають можливості поводити наукові дослідження планетарного масштабу.

Українська нація – одна з тих націй, які забезпечували науковий прогрес всього людства. Станом на сьогодні наша наступна 25-та наукова антарктична експедиція має середній вік учасників 40 років. Це унікальна можливість для наших учених, не емігруючи за кордон, перебуваючи в Україні, проводити наукові дослідження.

Це вікно можливостей, яке, на жаль, не так часто зустрічають наші науковці", - сказав на церемонії спецпогашення перший заступник міністра освіти та науки Юрій Полюхович.

Як зазначив на церемонії директор Національного антарктичного центру Євген Дикий, українці присутні в Антарктиді з самого її відкриття. Зокрема, в експедиції, яка у 1820 році підійшла до узбережжя Антарктиди, заступником командира був українець Іван Завадовський, також серед учасників експедиції Роберта Скотта, одного з першовідкривачів південного полюса, був українець Антон Омельченко з Полтавщини. "Зараз його правнук, теж Антон Омельченко, працює на станції "Академік Вернадський"", - розповів Дикий.

Також, за його словами, українці брали активну учать в антарктичних експедиціях та їх підготовці за часів Радянського союзу. Перша експедиція в Антарктиду під прапором України відбулася в 1996 році. У 2020 році в березні стартує 25-та, ювілейна, українська антарктична експедиція.

Один з учасників цього складу експедиції – геофізик Юрій Отруба – привезе на станцію пам'ятний конверт, листівку та марку з відбитком спеціального штемпеля з нагоди 200-річчя відкриття Антарктиди. На поштовій листівці та марці зображені субантарктичний пінгвін.

Марка випущена в кількості 130 тисяч екземплярів, коштує 9 грн, використовуватиметься для пересилання в межах України.


Довідково. Українська антарктична станція Академік Вернадський вже двічі була зображена на поштових марках – у 1996 році, коли Велика Британія передала Україні свою станцію "Фарадей", та в 2009 році з нагоди збереження полярних регіонів та льодовиків.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.