У Харкові презентували календар, присвячений відомим полякам міста

У Харкові видали річний календар, присвячений видатним польським науковцям, котрі в різні часи працювали в місті.

Про це повідомляє Польське Радіо.

 

У презентації взяли участь редакторка видання, професорка Любов Жванко, генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський, а також представники польської діаспори в Харкові.

За словами Жванко, ідея зробити низку видань, присвячених знаменитим полякам Харкова, виникла у 2017 році, цю ініціативу підтримало Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові.

Перший календар до сторіччя незалежності Польщі був виданий 2018 року. До нього увійшли "знакові польські прізвища, які роблять Польщу відомою у світі".

Жванко додала, що у 2019 році був виданий календар, присвячений польським митцям у Харкові. Особливістю цього видання було те, що низку копій картин польських художників надіслали музейні установи Кракова та інших міст Польщі.

"Третій календар присвячений польським науковцям, польським професорам, які працювали у Харківському імператорському університеті. Тут є Наполеон Галицький, професор, фундатор ветеринарної школи, Ян Красуський, який був одним із найвідоміших професорів Технологічного інституту.

Ми намагалися показати науковців у різних галузях. Тут є і філологи, тут є правники, тут є біолог Цинковський, зоолог Ян Криницький", – наголосила редакторка видання.

Вона висловила сподівання, що у 2021 році в Харкові буде презентована наступна серія календаря з видатними поляками міста. Жванко припустила, що наступного року календар буде присвячений або знаменитим польським юристам, або медикам, котрі в різні часи працювали у Харкові.

У свою чергу Яблонський підкреслив, що співпраця з українськими науковцями і видання таких серій календарів дозволяє розкривати нові сторінки спільної історії України та Польщі.

Генконсул зауважив, що наприкінці ХІХ століття, після закриття Варшавського та Вільнюського університетів, у Харкові майже кожен третій студент мав польське коріння. Крім цього, у місті працювала велика кількість відомих на всю Польщу науковців і професорів.

Яблонський зауважив, що Генконсульство й надалі розвиватиме співробітництво в освітніх і наукових програмах з Харковом.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.