Музей Майдану планує відкрити бібліотеку та фондосховище

Національний музей Революції Гідності, який гостро потребує приміщення, відкриє у 2020 році бібліотеку та фондосховище.

Про це заявив генеральний директор музею Ігор Пошивайло під час оприлюднення звіту про діяльність інституції за 2019 рік, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Джерело: Музейний простір

"У нас в колекції понад 4 тисячі предметів, які у стані опрацювання. Приємним досягненням минулого року було те, що нарешті за 4 роки діяльності ми спромоглися на приміщення під фондосховище.

Цього року ми його відкриємо і створимо там умови для відповідного зберігання, опрацювання і консервування нашої колекції. Це всього 300 метрів, але на цьому етапі для нас достатньо", - зазначив Пошивайло.

Він уточнив, що команда музею на сьогодні складається з 10 осіб – це 10 напрямків, 10 відділів.

"Цього року ми відкриваємо науково-бібліотечний ресурс на вулиці Липській, 16. Там буде розміщена бібліотека Майдану, доповнена науковою бібліотекою. І ми матимемо інформаційний ресурс, де всі бажаючі зможуть працювати з нашими архівами.

Ми маємо великий попит, до нас приходять учасники Революції гідності, зокрема постраждалі, поранені. Вони системно працюють з нашим фотоархівом, знаходячи докази для слідчих дій", - поінформував генеральний директор.

Він нагадав, що на Алеї Героїв Небесної сотні поки що тривають слідчі дії, на територію, де заплановано будівництво музею, накладено арешт, тому це відкладається на невизначений час. Проте колектив має 6 точок приміщень.

"Звичайно, що нам складно втілювати наші завдання в умовах, коли ми не маємо свого фізичного простору. І саме тому урядом України було ініційовано і проведено міжнародний архітектурний конкурс, що передбачав створення двох фізичних просторів — меморіального і музейного.

В музейному ми бачили третю складову — Дім свободи, який сьогодні ми досить активно апробовуємо на існуючих орендованих площах, зокрема у Будинку профспілок. Для нас він дуже важливий, це своєрідний прототип майбутнього музею", - сказав Пошивайло.


Відзначимо, що Інформаційно-виставковий центр у Будинку профспілок, який відкрито трохи більше як рік тому, за час роботи відвідали понад 11 тисяч осіб, з них більше 10% - іноземці.

Також керівник музею додав, що 2019 року на місці закинутого котловану, яке визначено під будівництво музею, відкрито виставково-освітній простір "М³: Майдан – Меморіал – Музей".

"Ми сподіваємось, що в теплу пору року цей масштабний проєкт отримає друге життя", - підкреслив Пошивайло.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.